Статті по автору Єгор Фелюст
Завершує новорічну серію підсумків року наш новинний редактор та івент-менеджер Єгор Фелюст.
Взимку цього року було чимало балачок про те, що пандемія влітку відійде і восени ми повернемося до звичайного концертного ритму та життя. Зараз останній місяць осені, кількість хворих перевищила 10 тисяч, концертна індустрія по всій планеті на останньому подиху, навіть підтримка держави неспроможна врятувати як організаторів, так і власників майданчиків. Та ми все ж вирішили розповідати вам і далі про українських організаторів, шляхи їхнього становлення та особливо те, як вони почуваються зараз, які плани мають на майбутнє.
Продовжуючи серію про оргів, цього разу ми хочемо зіграти на ностальгії, та розповісти вам про фестиваль, котрий відомий, без перебільшення, кожному, хто хоч трошки занурений в український андерграунд, — Burn the Scene for Fun (BTSFF) та його нащадка раньше было лучше.
Neformat Family існує для того, щоби ви згадали ті самі деньки, коли "горіти" в репетиційках, підвалах, їдальнях та маленьких тісних приміщеннях здавалося звичною справою; щоби викликати у вас скупі сльози, порив емоцій, ностальгію за часами, коли все здавалося простим, безтурботним та відчувалося набагато гостріше.
Про те, що роблять на карантині українські музиканти, ми вже писали, а сьогодні мова піде про інше — що вони відчувають у цій всій непростій ситуації та як її проживають.
Сьогодні слухаємо плейлист Ольги Андросової, що найбільше відома як концертна фотографиня і яку ви могли неодноразово бачити на різноманітних івентах в різних куточках України. А ще дівчина є бас-гітаристкою дніпровського ню метал гурту Folder4.
Ми давненько не звертались до вітчизняної хіп-хоп сцени. Екскурсію у світ цього вітчизняного та класичного зарубіжного жанру попросили провести Ігоря із гурту Тулим, більше відомого як Куля. Спойлер: тут є і хардкор (:
Музика дарує нам невимовний спектр емоцій, завдяки їй з'являється бажання побачити на власні очі людей, які настільки глибоко змогли проникнути всередину свідомості, самими лише звуками. Як результат — ми відвідуємо їхні шоу. Благо, технології також дійшли до того, що подивитися лайв улюбленого артиста можна з будь-якої точки світу в хорошій якості.
Напевно, називати White Ward молодим гуртом та новою кров’ю буде вже недоцільно. Нещодавно вони видали другий повноформатний альбом "Love Exchange Failure", котрий демонструє поєднання експериментального пост-блеку з нуарною атмосферою та ще більшим використанням саксофону і клавішних. Вже маємо претендента на звання "альбом року". Тому сьогодні свої вподобання демонструє саме Юрій Казарян, гітарист.
Ми продовжуємо порпатися на горищі Неформату та шукати те, що ви могли вже забути. Сьогоднішні спогади будуть про гурт, котрий своєю творчістю зумів розчулити не одну сотню людей. Ця творчість, точніше сказати — лірика, має всі права називатися повноцінними віршами. Цьогоріч восени вони могли би святкувати десятиріччя існування. За словами очевидців, це був один із найнезвичніших гуртів на всій вітчизняній панк-сцені за весь період її існування. Їх нарікали "народними" та гуртом-караоке. Серед коментарів під фото або відео, котрі стосувались минулих виступів, завжди був жарт, що для гарного виступу їм необхідна пара мікрофонів — другий, для тих, хто постійно вривається на сцену.
